Як не втримаюсь, то скочусь
Несподіваним звуком мантри.
Не помітиш, то й розіб"юсь,
Ось такі невеселі мандри.
Як не втримаюсь, бо руки
Над безоднею більш немає,
Заплетуть інтригу віки
У смішній надії - "Чекає".
Як не втримаюсь, перевір
Мою душу, там щось тремтіло.
Може то людський поговір,
Розлютив і застугоніло.
Як не втримаюся - лечу...
Тихо-тихо - гудки короткі.
Я не плачу, я вже плачу
По рахункам розбитих Nokia.
30.05.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2016
автор: Ліна Ланська