Не може дочекатися Волинь
Синів і доньок славної країни.
Їх навіть просить волинецька синь,
Щоб освятити і назвать своїми.
Чекаю я, чекає і Волинь,
А Світязь виглядає і співає,
Хвиля біжить і ця льонова синь,
Чекає Вас - повірте всіх чекає.
Привітно стріне красень наш – вокзал,
Любий таксист покаже рідне місто.
Хай наша зустріч стане - ідеал,
Де дружба сяє чиста й промениста.
Кажу Вам чесно - Мавки є кругом,
І синьоокі Лукаші під небом.
Ми вільні – нас не били батогом,
Хоча життя нам не здавалось медом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669391
Рубрика: Присвячення
дата надходження 31.05.2016
автор: Віталій Назарук