[i]Я тобою живу й дихаю
І в тобі проростаю коренем.
Я тобі слугую втіхою,
Ти називаєш мене променем.
Я тебе обійму подумки,
Це для мене вже стало звичкою.
Розмовляй зі мною пошепки,
Огорни мене наче стрічкою.
І допоки ще маю дихання
І допоки вистачить кисню,
Ти моє я твоє покликання
І нині і завжди, і прісно.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2016
автор: Валерій Кець