Націлений угору обеліск,
Його вмивають зрідка низькі хмари,
Лише вгорі висвічується блиск,
Неначе в небі світяться стожари.
Цвіте жасмин і тихо плеще Стир,
Липи дурманять незабутнім цвітом,
Тут квітне в берегах життя пустир,
Де в комарах приходить тепле літо.
Бо саме тут зриваються шпилі,
Тут не горить тепер вогонь героям,
Тодішні вої й ці, що на війні,
Байдужим людям не дадуть спокою.
Вклоніться, люди, мертвим і живим,
Щоб обеліски не чесали хмари,
Донбас спасімо і спасімо Крим,
Щоб мир прийшов і згинули кошмари.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669439
Рубрика: Присвячення
дата надходження 31.05.2016
автор: Віталій Назарук