Десь з-під самого серця вибилась червона нитка.
Беру її кінчиками пальців і починаю тягнути.
Нитка розкручується, впадає в артерію, лоскоче судинну стінку.
Протягується як через міріади вушок маленьких голок.
Червона шерстяна нитка.
Тече. Серце сочиться, точиться.
Пульс наростає і швидше, швидше виштовхує з себе червону нитку долі.
Витягую в ямці під великим пальцем, обмотую навколо руки.
Серце зжимається, туго сплітається нитка навколо зап'ястя.
Тепер ніхто не зурочить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2016
автор: Пастель