Зійшла до нас на землю
Та божа благодать,
Що заставляє в травні
Кохати і страждать.
Бузку цей запах п’я́нкий,
І яблунь білий дим,
І в хмарі наді мною
Весняний перший грім.
На вулиці спішила
Дівчинонька одна,
А тут раптово дощик
Линув як із відра.
Розкрив я парасольку,
А дощ хлюпоче, ллє.
І дівчина сховалась
Під укриття моє.
А я раніш боявся
До неї підійти.
А тут стоїть так близько,
Що я хотів втекти.
Але вона всміхнулась,
І я все зрозумів.
Це бог, напевно, ливнем
Зійтись нам повелів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669628
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2016
автор: Володимир Бабієнко