Тесляр.

Блукав.  Свою  шукав  долю.
Усе  вірив,  що  "там"  вволю...
Волі.

Губив  душу.  Стирав  ноги.
Чужі  вили  когось  з  нього...
Злого.

Терпів  мовчки.  Ступав  дрібно.
Та  все  ж  Долі  збирав  гідно
Віно.

Мозоль  вперто  чекав  діла.
В  руках  Теслі  жага  мліла...
Зріла.

Струсив  лихо  -  зі  стіп  тирсу.
Вернувсь.  Серце  вручив  Лісу...
Звісно

Ходив  босий...  Земля  ж  гріла!
І  ось  Вільний  узявсь  сміло
Діла.

Тесав  темінь  завжди  вчасно.
Щораз  стружка  до  зір  рясно...
Ясно!
.......................................
Віно  -  заст.  плата  за  наречену

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670000
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2016
автор: Мар’я Гафінець