Колись мали усе,
І ми були Богами,
Не для себе творили пейзажі живі,
Кожен щастя приносив,
Та його було мало,
І щораз ми казали слова не нові...
А тепер лиш душа,
Лиш душа без кохання,
Десь навіює моменти згублені мої,
І ти не перша,
І ти не остання,
І вже давно ти не снишся мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670031
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2016
автор: Давид Мрійник