Скажи, чи вже така пора настала,
дивитися по-іншому на білий світ?
У ньому так буває світла мало:
у небо починають душі свій політ.
Політ туди, де із грізного неба
хтось дивиться на білий світ,
там синя даль і він далеко:
син, батько й милий чоловік.
Так рано подорослішав хлопчина:
синок-дитя тепер у домі чоловік
і ручкою показує сестричка
на шлях його життєвий і політ.
А він буде дивитися із неба,
як його виростають діточки
і янголом летить, якщо потрібно
їх берегти і захистить.
Нехай же діток він оберігає
хоч янголом, невидимим для нас,
беріг він рідних і Україну
для себе, і для кожного із нас!
05.2016.
Фотографії із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670427
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.06.2016
автор: Светлана Борщ