І
[b][i] «Слава Богу на висоті, і на землі спокій,
У людях добра воля»
Євангіліє від Луки 2:14 [b][/b][/i][/b]
Ангельська пісня лунала з небес…
Слави для Бога шукаємо, люди,
А не для своїх щоденних потреб,
Господу шану складайте усюди!
Звідки на землю той спокій прийде ,
Якщо для себе шукаємо слави,
Волею доброю Бог не ввійде ,
Під покрівлю душі із дірками.
Радісна ангелів пісня була,
Людям, нажаль ,зміст її вже байдужий.
Звідки ж чекати на землю добра?
Якщо себе посадили в калюжу.
Господь чекає і терпить цей світ.
Славу Йому піднесімо в молитві,
В серці добром і любов’ю живіть,
Щоб переміг мир з гріхами у битві.
ІІ
[i][b]«Роблячи добро не будемо сумувати…»
Послання до Галатів 6:9[/b][/i]
Чомусь журилася душа: - так важко срібняка віддати,
Для когось,а собі самій на жменю можна погуляти.
Так аритмічно стука пульс,як треба дещо позичати,
А сам на позиках живеш від Бога,як про це мовчати.
Ясніють очі,як добро іде квапцем у твою хату…
Отож даруючи його,не будем ,люди,сумувати.
ІІІ
[b][i]« І створив Бог твердь,і відокремив воду,
що під твердю,від води,що над твердю .І стало так .»
Книга Буття 1:7[b][/b][/i][/b]
«І стало так…»Створилася земля за повелінням Божим,
У світі все впорядкував Найвищий Розум.
І день засяяв – Сонцесвіт,і ніч ховала втому,
І паростки зростали на землі ,даруючи їжу живому.
Вмивалося життя у водах і набувало змісту,
Ось вирішив Господь створить народи із тверді – тіста.
Вдихнув Він духа в чоловіка ,Свою подобу,
З його ребра зліпив і жінку,для збільшення роду.
Життя буяло райським садом, гріха не знало,
Та плід спокуси душу умертвив, добро і зло пізнала….
ІV
[b][i]«Ти нині Христос воскрес із мертвих,-
первісток серед покійних»
Перше послання до Коринтян15:20[/i][/b]
Зійшов до пекла омертвивши смерть,
Помер за нас, щоб вічно з нами жити.
Розбив кайдани і підземну твердь,
Щоб ми навчилися добру служити.
ЛюдиноБог єдиний на землі ,
Своєю сутністю із небом нероздільний.
Воскрес із мертвих і живий навік.
Народ з Тобою від гріха вже вільний.
V
[[b]i]«…Нехай буде мир і добробут у дні мої!»
Четверта книга Царства 20:19[/i][/b]
Слова Єзекія смиренням багаті,
Бо він не боявся, що явне утратить.
За вічне подбав і своє, і народу,
Від Бога отримав за те нагороду.
Багато було у царя опонентів.
Без жалю лишив свої апартаменти,
І воду живу людям дав в Силоамі,
Бо дбав про примноження Божої слави.
VІ
[i][b]«Земля врожай свій дала,- Бог поблагословив нас,наш Бог!» Біблія. Псалом 66:7[/b][/i]
Без Бога все безплідне на землі,
І без молитви не дозріють ниви .
Благословення родить врожаї
І тільки з ним, людино, ти щаслива.
Земля неначе спрагнена душа,
Чекає з неба і дощів, і сонця,
Та без молитви плоду б не дала,
Всі врожаї це Божії гостинці.
VІІ
[b][i]«…. Господи! Все премудро створив Ти;повна земля творіння Твого.»Біблія.Псалом103:24[/i][/b]
Дзюрчить струмок між скелями гірськими,
І річка омиває береги,
І велетенські кедри поміж ними,
Так мудро все, Ти Господи, створив.
Ось день сміється і радіє сонцю ,
А там вже ніч ховає зморшки дня.
Заплакала десь хмарка по віконцю ,
І враз веселка з нього вигляда.
Вся велич, Господи, в Твоїм творінні,
Куди не глянеш, там Твоя рука .
Там погляд Твій і вічне провидіння,
Там Мудрість, Твоя, Боже і снага.
VІІІ
[b]«Праведність підносить народ,а беззаконня нечестя народів.» Книга Притч 14:34[/b]
Що правда, Світло – істина свята,
Вона жива й ніколи не вмирає,
Вона є там, де вірять у Христа,
Вона і є тим світлим Божим раєм.
Омита правда кров’ю у віках,
Ненавидять, обпльовують Її
Та не розвіється народу прах,
Того, що мре за правду на хресті.
Безчестя для народу шлях гіркий,
Його чекає доля, як Іуди,
Бо лицемір, мов гадина гнучкий,
Своєю «правдою» він розбиває груди.
Народ живий, хто правду здобува,
Хто у собі безчестя розпинає.
А той народ, який ЇЇ не знав,
Загине в темряві і світла не пізнає.
ІХ
[i][b]«У всіх путях твоїх пізнавай Його, і Він направить стежки твої» Книга Притч 3:6[/b][/i]
Ти знаєш, Боже, всі мої стежки,
Ти їх проклав, ще до мого зачаття.
Тепер переді мною на роки ,
Залишилось шляхи Твої пізнати.
І скільки сил і духу є в мені
Тебе я пізнаю у синім небі,
В шовкових травах, в співі солов’їв
Земля парує подихом від Тебе.
Пізнавши Господа, дорога у житті
Стає світлішою, мов гожа днина,
І не спіткнешся ти об камінці,
Бо з Богом шлях упевнений,щасливий.
Х
[b][[i]b]«Тільки в Богові спокій, душе моя, тільки на нього надія моя.» Біблія. Псалом 61:6[/b][/i][/b]
Сини людські надію гублять марно,
Ті, хто на них надіялись – мерці.
Бо тільки з Богом бачиш своє «завтра»,
Без Нього ми в житті, немов сліпці.
І тільки з Господом душа спокійна,
Їй затишно чи в бурю, чи в грозу,
Вона завжди в руках благонадійних
Всевишнього я захисту прошу.
ХІ
[i][b]«Слова вуст людських – глибокі води,
джерело мудрості – струменевий потік»
Книга Притч 18:4[/b][/i]
«Слова із вуст людських – глибокі води»,
Вони із серця йдуть, його є змістом.
Чи там загибель, чи винагорода,
Від нас залежить, який плід будемо їсти.
А мудрості слова, не мов потоки
Цілющі, що течуть із синіх гір,
Слова у мудрих чисті, ясноокі,
Ніколи не виходять з берегів.
ХІІ
[b][[i]b]«Так нехай сяє світло ваше перед людьми,щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» Євангелія від Матвія 5:16[/b][/i][/b]
Отець небесний нам дарує Світло,
Щоб ми світились в темряві земній,
Щоб не погасли із гріховним вітром,
Щоб залишили світлий образ свій.
Душі з народження світитися властиво,
Та час свої малює корективи,
Від добрих справ, ти світишся на диво,
А в злі ніколи, сонце не світило.
Нехай земля в людському світлі ходить,
І прославляє Господа повіки.
У душах тих, де сонце не заходить,
Життя не знатиме кінця довіку.
[b]06.2016р.[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670428
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2016
автор: леся квіт