Я кохаю тебе аж до болю...
Ти частинка мене, що болить,
Що пульсує і б"ється, як птаха,
Як дитина маленька кричить.
В тебе правда своя, не на люди,
Вона схована десь і мовчить...
Моя ж правда відкрита задуже,
Часто плаче і часто кровить
Я б хотіла навчитись кохати
В нашім світі, закритім для всіх,
Та боюсь, що це буде найбільший
У цім світі непрощений гріх...
Тож шукаю собі оправдання
У розрадах і мудрих речах,
У повчаннях , і зрілих порадах...
І... у зважених мало словах...
Я кохаю тебе аж до болю,-
Тож навчи мене :як дальше жить.
Хай душа, так натомлена мною
Не страждає і більш не кровить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова