Знов крилами в моє вікно - любов...
Боюсь впустити, захворіти знов...
Блокує мозок сумніви рясні,
Вона ж у душу проситься мені…
Незнана сила божого єства,
Душі небесній – золотом слова...
Життєвим соком повняться судини
Лиш від: «кохаю, ти моя єдина!»
Відчинене вікно, в нім – птаха я,
Літаю в небесах, втекла земля…
Не слухаю повчальних голосів,
В душі - лиш спів, кохання дивний спів.
5 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670449
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2016
автор: палома