Втік від набридлого прогресу
У тиху заводь рибака,
Де розляглося літнє плесо
Біля сонливого ставка.
Такий собі шматочок раю,
Що на поталу не здали,
Та вже з журбою завбачаю –
Жадоба теж прийде сюди:
Піднімуться совків хороми,
Застогне зранена земля,
Загоготять байдужі клони
У п’янім гвалті пікніка.
І так все піде п’ядь за п’яддю, –
Землі великий переділ.
Такого теж не хочу раю.
Коли ж закінчиться цей гін?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670459
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.06.2016
автор: Г. Король