Повернися, душе моя, до спокою твого...
(Пс. 114:7)
З доріг, що водила ними мене душа,
Намарне шукати зворотних шляхів: немає.
І час вже нікуди більше не поспіша,
Відколи за ним я більше не поспішаю.
У полум'я кинула рештки своїх надій
(Нехай догорять ущент, не лишивши сліду)
Я спокоєм хочу бути серед подій,
Емоцій розбурханих тихим, м'яким сусідом.
І хай не торкнеться більше мене той сум,
Що стукає в серце із думкою: "все даремно".
Я знаю: мене Ти чуєш, і завжди чув.
Налий мені Світла туди, де і досі темно.
05.06.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670574
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2016
автор: Таня Кириленко