Вражі діти
Українці салоїди, москалі сміються,
а самі за тим же салом, до нестями б’ються.
Полюбляють вражі діти українське сало,
полюбляють й Україну, бодай б вас не стало.
Якось вирішили хлопці сала попоїсти,
взяли пляшечку горілки, знайшли й де присісти,
а як випили по чарці, почали співати,
москаликів пригадали, повік би не знати.
Їхні витівки москальські, та ще й витребеньки,
та всі шкоди, що завдали для Вкраїни - неньки.
У Сибіру табори, ще й голодомори,
як святі ікони крали «московские воры».
Як гнобили Україну і жалю не знали,
Міста й села українські Кров’ю заливали
Наші землі роздавали прихвосням корони,
що вбивали українців, заганяли в схрони.
Як нищили українство, утискали мову,
як завозили чужинців, готували змову.
Бо ні совісті, ні честі, не мали ніколи,
як були, так і лишились татаро-монголи.
Тож і далі так існують, з цим менталітетом,
хоч палаци збудували з золотом й паркетом.
І сидять у тих палацах, немов Орди Хани,
розробляють, як раніше, загарбницькі плани.
Стережіться москалики, цивільні й в погонах,
бо ще дещо залишилось під стріхами й в схронах.
схаменіться вражі діти, будьте як люди,
бо якщо терпець урветься, то мало не буде.
Хоч припала Україні така важка доля,
та не вмерла України, ні слава, ні воля,
ще зберігся дух козацький, треба пам’ятати,
стануть всі за Україну, як за рідну мати.
Ще по чарці й заспівали вже пісень веселих,
що співають в Україні по містах і селах,
«Засвистали козаченьки», про «гостей хороших»,
як «у пана заробляв один хлопець гроші»,
бо живі ще в Україні і гумор, і жарти,
тож шануймося браття, бо ми того варті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670615
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 06.06.2016
автор: Harry Nokkard