Відкриваю нову сторінку,
Новий зошит купила-м собі...
Втихомирить якось би жінку...
Знову крутяться вірші нові.
Вгомонися, душе неспокійна,
Кинь ,за вітром хай думи летять,
Станеш тиха без того , замрійна,
Нехай критики інших " їдять"
Та приходять на світ вони тихо,
Наче так, як самі по собі,
Чи на радість мою,чи на лихо...
Але ж як їх губити в собі ?
Чи колишу я біль, а чи тугу,
Чи радіє душа, чи болить,
Я вмикаюсь на хвилю другу,
І за думкою думка летить.
Як ? Замкнути в собі і не дати,
Щоб побачили світ малі...
Ну, яка після цього мати
Йтиме рівно по цій землі ?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670662
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.06.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова