Ой, на лужку росте калина,
схилила донизу гілля
і нема поруч ще дівчини,
у небі - хмара немала.
Летять палаци-хмари над полями
і ще не обіцяють дощ,
а час від часу сонце заступають
і тінь дають також.
Вітер із гір - сніг на вершинах,
голівки квітів похитає і трави,
гойдає калини суцвіття в лузі,
біля землі дзюрчать струмки.
Дрібний струмок біг серед лугу,
себе від сонця між травою заховав,
щоб скоро зустрічатися з рікою,
швидкій воді додати шал.
29.05.2016.
Фотографія автора.
Івано-Франківська область.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670706
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.06.2016
автор: Светлана Борщ