У часі фріків і Кончіти Вурст
У час де унікальність made іn China
Я дзеркалу розтягну кути вуст
Із думкою про те, що я - звичайний.
Що є дитинство, школа, інститут
І у житті єдина є ідея
Лишитись сірим, жити наче труп
В портреті вічнім Доріана Грея.
Не прагнути ні грошей ні війни
Не лізти з прапором на вічні барикади
Лише тихенько з милою пливти
В човні сімейному із вірністю без зради.
Не їздити з ескортом по містах
Не загрібати все з краю до краю
А жити просто де відсутній страх
В своїм маленькім побутовім раю
Навколо тихий дім - моя сім'я
Кохана жінка, любляча дитина
Навколо все б/у але щасливий я
Я пересічна і звичайна я людина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670710
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.06.2016
автор: Пульс