Ми вдома скрізь

       
Нові  часи
і  дихання  нове:
„О,  люди,  людоньки,
зневірою  багаті  –
впізнати  як  нам,
на́скрізь,  не  поверх,
відчути  серцем
промінь  Божий  в  хаті?”

По  тих  стопах
підняти  очі  вверх.
Най  лицедійство  все
ізникне,  як  примара
і  радість  знань
до  Істини  позве,
розвіє  страх
життєвої  омани.

Подвійність  ця
є  іспит  наш  земний.
Приходимо  відтіль  –
де  таїни  завіса...
Ми  вічні  –  то  ж
не  можна  впасти  ниць,
бо  вдома  скрізь,
коли  в  нас  Божа  Віра.

24.09.2007р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670786
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 07.06.2016
автор: Променистий менестрель