Людство пливе темними водами річки Уроборос
По незбагненному руслу життя
Через безкраї віхи буття
Якщо проплисти ліворуч
Де прокляті не знаходять собі містя
То можна побачити, що всі ми тут не без гріха
Ти проклятий, бо любиш у сусіда красти майно,
Він проклятий, бо бреше безмірно направо й наліво,
Вона проклята, бо зависть охопила її сповна,
Я проклятий, бо ненависті повний до інших
Людство пливе темними водами річки Уроборос
По незбагненному руслу життя
Через безкраї віхи буття
Якщо направо звернути,
То ти побачиш кастовий розподіл на групи:
Перша група-то люди, які у сусіда не брезгують вкрасти,
Також ті, хто брехати любить направо й наліво
Далі йдуть зависті повні, ті, кого вкрасти совість мучить,
А брехати неладні,
Ті, хто до роботи встає, але в хоромах не живе
Остання каста-це люди, які і вкрасти неладні, і брехати не можуть,
І з роботою не ладнають
Живеться їм найгірше
Людство пливе темними водами річки Уроборос
По незбагненному руслу життя
Через безкраї віхи буття
Якщо ж просто поплити,
То запливем у нору, де тісно і холодно
Тут ми побачимо лад вселенський
Ми бачимо, що відношення між групами різне:
Багаті катують бідних, бідні нападають на багатих,
А кинуті долею відчужденні ріжуться між собою і вирізають себе самих
Людство пливе темними водами річки Уроборос
По незбагненному руслу життя
Через безкраї віхи буття
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670839
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.06.2016
автор: Кирило Шаблєвський