Я так люблю, коли йде дощ...
Шумить, шумить, по шибках стукає.
Я так люблю, коли йде дощ...
Його мелодії я часто слухаю.
То він спокійний та рясний,
на вітах краплями гойдається.
То раптом скаже:"Буде так!"
Вмиває всіх він, ніби бавиться.
До нитки змочить, без жалю.
Усе, як хлющ, та не спиняється.
Я так люблю, коли йде дощ...
Чому дощем він називається?
Мабуть тому, що ноту "до"
дзвінкіше всіх той дощ вистукує?
Я так люблю, коли йде дощ...
Його мелодії я часто слухаю.
"ДО" - ще!
Доще, не спиняйся,
лий мелодію в шибки!
Земле, піснею вмивайся -
я промокну залюбки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670844
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 07.06.2016
автор: Надія Башинська