В незалежній Україні усе незалежне,
але то ще не говорить, що воно належне.
Ціни линуть аж за хмари і людей бентежать,
та від якості товару вони не залежать…
Подорожчало усе вдвічі, а то й втричі,
про незмінність же ціни брехуни талдичуть.
Вартість може й не змінилась, та змарніла ляшка,
й дуже сильно похуділа пачка або пляшка.
Незалежна наша влада на наших теренах,
бо давно вже відірвалась від її джерела.
Відділилась й піднялася прямо над народом –
тягне, душить, загрібає й вола про свободу…
Про свою свободу красти і тягти без міри,
вже кредитів не хватає залатати діри.
Шпари ті, що у бюджеті, вдома, на дорозі,
куди тепер прихилитись народу-небозі?!.
Слуги так народу служать, що й спочить не можуть,
вже не влазять в телевізор їх огидні рожі.
На очах товстіють тварі і жиріють гади,
мабуть будуть й „макінтоші“ собі розширяти.
Незалежні тестування, преса і новини,
усе більше не залежим ми від домовини…
Мабуть нам на незалежність треба мораторій,
а усіх, хто жре без міри – прямо в крематорій.
Хай мені пробачать люди за цей гирк безмежний,
поетичний новий стиль зовсім незалежний.
Не залежить він від глузду й сповнений агресії,
бо коли в країні хаос – вже не до поезії…
07.06.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670953
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.06.2016
автор: Олександр Мачула