Його нема. Але він є.
(Ну, як же вам це пояснити?)
Він щедро нюні роздає,
Він зневажа всі блага світу,
Він суне подруг у петлю,
А друзів - балує ігнором...
Та я... та я його люблю.
(Хоча про це казати сором!)
Він - трунок. Ні! Він - олів'є
(Бо вірші пахнуть майонезом).
Його нема. Але він є.
І кличе знов.
Біжу.
По лезах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2016
автор: Олександра Малаш