Виріс Дуб - міцний... Міцне коріння.
Жолуді - його насіння. Скільки вже маленьких - не злічить...
Гляньте, вже навколо гай шумить. Добрі руки деревця зростили,
і вони набралися вже сили.
Всі кремезні, молоді Дуби. Вітрам - зась!
- Ти не ходи сюди. І не трать дарма своєї сили.
Бачиш, Вітре? Ми зросли! Ми всі зміцніли!
Якщо політати - прилітай. На гіллі розкішнім спочивай. А зла -
мати нас ти не старайся. Пролітаєш мимо - посміхайся!
Раді, Вітре, будуть тут тобі молоді, веселі всі Дуби. Бо навчив
старий кремезний Дуб шанувати інших і берегти свій чуб!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671021
Рубрика: Байка
дата надходження 08.06.2016
автор: Надія Башинська