Ми з тобою так ніжно відкривали літо,
Так сміло поглядом розписували тіло.
Терпкі поцілунки і досі не знали міри,
Всі тревожні вітри нам додавали віри.
Кохаю наші літні мотиви і кроки,
Доки нас несуть таємні протоки.
Дотики, погляди, подихи все це востання,
Кохаю твій кисень, без нього страждання.
Останнє прощання як яд вбиває,
Так ніжно, так гірко, повільно й красиво,
Я ще живий, але мене вже немає,
Благаю, нехай без мене, але стань щаслива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2016
автор: Костюк Андрій