У перехожого випросиш сигарету,
Підсядеш до когось у парку
Напроти свого університету.
Згадаєш, що не купив марку.
Роблячи затяжку, читаєш лист
Від свого давнього друга.
Брехати, очевидно, не його хист.
Давно вже між вами напруга.
Раніше ти відповідав йому,
Але швидко закінчились слова.
Ти досі не зрозумів чому.
Вже зранку п'яний в дрова.
На пошті купиш ту марку.
І знову надішлеш пустий конверт.
Загорнешся в свою маринарку
І підеш, наче ти ферт.
Ти робиш це лиш щоб він знав.
Знав про те, що ти є,
Та просто слів для нього не мав.
Таке собі завдання твоє.
Ти знову у парку на лавці,
А лавка наполовину пуста.
Ти вдячний лише Кафці
За те, що у свій світ пускав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671222
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2016
автор: Чудна Пташина