Цілуй же…
Ось я – тут, перед тобою:
Така складна, заплутана, доступна
Оприлюднюю свої груди та стегна
Своє тіло, яке стає майже відсутнє,
На яке я забула одягнути тверезість -
Подивись!
Визнаю твою правоту "Стоячи":
Я іноді справді переплітаюсь з тишею
Лікуюсь почуттями, схожими на втрату,
Поміж усіма цими людьми зачарованими,
Стала відчувати себе трішки поламаною,
Помічаю, що тамую спрагу, стримуюсь,
Щоб не випити твою душу залпом:
Нестерпно слухаю серцебиття
Через телефонну трубку -
Оцим своїм очікуванням
Я викриваю власну залежність,
Даю тобі шанс вбити себе:
Не зупиняйся, цілуй!
Я - сьогодні доступна до третьої,
А потім, заради тебе, зможу померти…
Ти замкнешся, зімкнешся, змінишся
Скажеш, це надто мені не треба -
І знову станеш впертим,
І тут я зрозумію:
Наскільки без тебе почуваюсь мертва…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671270
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2016
автор: Lesyunya