Я учора не встиг
Спити з другом знайомим
Словотворів густих
Із властивістю рому.
Днина та – сирота,
Між чужих протинялась,
І її доброта
Не мені досталась.
Чужу радість не звав
Я до свого порога,
Бо чомусь відчував
Я її насторогу.
І хоча не тужив,
Все ж з часинок пустошних
Узагальнень зробив
Десь приблизно з півсотню.
Головною із них,
Це є мабуть відсутність
Спілкувань чарівних,
Де в словах гарна чутність.
День учора пропав –
Хоч дивився з-за рогу.
Чи я жив? Чи я спав?
Чи леліяв тривогу?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2016
автор: Микола Поділля