За вікном були дивні ночі:
Вітер шепотів романсами,
Дотик рук, подих, твої очі,
І всі сказані слова були авансами.
Довірою потрапляли в літо,
Будували нові сенси і споруджували міста.
Ми не розуміли, чого ми хотіли,
Але знали чого прагнули ці тіла.
Шепіт подиху, поцілунки поглядів
І ті прекрасні зорі-це наші небеса.
Всі мрії на долонях малювали самі ми,
І залишалися невидимі наші почуття.
Вже літній час майже звівся на нівець,
І все застигло в палком перетчутті,
Хтось скаже, що "настав уже кінець"!
Ми скажем-Так і прольємося у своїй порі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2016
автор: Костюк Андрій