І плювати, що вино в стакані уже опівдні.
Вона не знала,куди діватись в такі дні
І де ховались оті два роки усі її бачення,
і чому це не мало дня неї ніякого значення.
Ще й цей вечір такий, що в повітрі замало кисню,
але навіть і той, що є, у легенях тисне.
губи складаються у пекуче імя людини,
яка її більше ніколи в житті не покине.
Лише ночі заповнені правдою, свіжою втратою.
в голову, мов зайвий пазл, не влізають факти.
Уразлива сила слів іде за травматами.
Ураження від мовчання не описати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2016
автор: yulls