Тут на вітер добро
Та неоправдана злість
Не в порядку нутро
Бо заплутана вість
Що вбирають місками
Вечір та ніч
Посивіли пташками
Процвірінькавши віч..
Не достиглі культури
Свій дають урожай
Неспроможності мури
Навіженого рай..
Відірвались від часу
Залива в себе яд
Бачу хворою трасу
Хлопчаків та дівчат..
Що іде все у прірву
Волаючи про кращі дні
Лукавлять кажуть мир вам
Та наслідки сумні..
Списали їх,для рабства
Пригодні мертв'яки
Чекають цього братства
Голодні хробаки..
Куди їм дітись?
Нема життю тут місця
Хіба що вбитись
Абстрагуватим листям..
У хмари стриб скок
Блаженно посміхатись
Забути свій крок
Де звик богами матись..
Так от по колу
Від сірих буднів у казковий край
Очі до долу
Живи собі, вмирай..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671648
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.06.2016
автор: Miтрій Лі Хой