О, моя Доленько! О, моє Серденько! Радій!
Бо нам з тобою є чому радіти.
Ми ж на Землі прекрасній всі живем.
Для нас тут розцвітають квіти.
Для нас всіх сходить сонце золоте.
І хмари в небі синім пропливають.
І краплі дощові, немов сльоза,
так рясно й щедро до землі спадають.
А може й справді плаче Хтось дощем,
як бачить, що у виборі невільні?
І квіти закривають пелюстки,
якщо ті сльози дуже сильні.
А чому плакати? Скажіть.
Чому сльозами Землю поливати?
Ні! То не сльози. То жива вода.
Жива вода - щоб сили нам додати.
Бо хоче Хтось, щоб все навкруг росло,
Щоб все навколо пишно зеленіло.
Бо хоче Хтось, щоб тут життя цвіло,
Щоб на Землі усі жили щасливо!
О, моя Доленько! О, моє Серденько! Радій!
Нема чого з Тобою нам тужити.
Ми ж на Землі прекрасній всі живем.
Тут нам з Тобою є для чого жити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671929
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.06.2016
автор: Надія Башинська