(коломийка)
Як зійду на полонину -
Та й затрембітаю,
Бо в Оксани – уроди́ни,
Хто її не знає.
По етеру пісня лине,
Та й через стодоли,
Моторнішої дівчини
Не здибав ніколи.
Бо Оксана – дівка файна:
Працьовита, ніжна,
До керниці, грядки, стайні,
(Може, і до ліжка).
Мандибурки рондель всмажу,
Паленки дістану,
Не таке ще вам розкажу,
За тоту Оксану.
Бо Оксана – файна дівка,
Звідси до Ну-Йорка,
Б`є у тім`я, як горівка,
Не чіпайте корка.
Бо Оксана – файна дівка,
Дзиґа і фіглярка,
Аж гудит під нев долівка,
Витирайте шмарки.
Бо Оксана – файна дівка,
Мешти без обцасів.
Губи - вишні, очі - сли́вки,
Не марнуйте часу.
Бо Оксана – файна дівка
Звідси до Підгайців.
Щоб не було потім гірко,
Вчіться бальних танців.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671965
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 13.06.2016
автор: Дантес