Обвивають тебе, наче тіло зміїї,
Її руки тонкі і тендітні.
До грудей притуляєш долоні її,
І твої почуття так помітні.
Притуляй ще сильніше і ближче, нехай,
Моє серце пронизує струмом.
Ще сильніше її до нестями кохай,
Я ж для тебе залишуся шумом.
Хай сильніше, ніж я, тебе любить вона,
Як ніколи би я на зуміла.
Наречена, кохана, майбутня жона,
Чарівна, і пригожа, і мила.
Я наврядчи б така тобі бути змогла,
Бо я пташка не твого польоту.
А вона ж бо нехай, не завдасть тобі зла.
Я ж літаю на інших висотах.
Катерина Макарук
(bard of pain)
12.06.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2016
автор: Mysteria