В безкрайнім морі Вашої душі
Тону я вдень і, навіть, серед ночі.
Ви, пане, пишете такі вірші,
Що про все інше й думати не хочу.
І серце моє голосно співа,
І я злітаю аж прямісінько до неба!
Десь на землі лишилась голова...
Є почуття, то вже думок не треба.
Та клятий мозок хоче душу розтерзать,
Все лізе десь поперед батька в пекло,
Волає: Схаменись! Унього діток п'ять!
Скоріш на землю! Доки ще не смеркло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672005
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 13.06.2016
автор: Оптимістка