Пишу листа. Виводжу слово чітко.
Хоча його ніхто не прочита.
Бо люди пишуть щось напрочуд рідко.
У цьому світі мода не така.
Усі забули,що таке прощання,
Не цінять слів упавших на папір,
Колись ще дорожили листуванням,
Тепер цей діалог вже застарів.
Але є люди,які так чекають
Ту звісточку у відстань крізь міста,
Отримавши, до серця пригортають
Шматочок щастя з запахом тепла.
А прочитавши згадують минуле,
У серці квітнуть весняні сади
Від того,що про них ви не забули
Й любов свою вдихнули у рядки.
''Пишіть листи і надсилайте вчасно!''-
Слова такі читала я давно...
Хтось написав це й написав прекрасно,
І ви пишіть,щоб пізно не було...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2016
автор: Роксолана Бегар