(Матч:Україна-Німеччина, 2016р.)
[b]Колись була на весіллі,
Та прийшла голодна.
Хоч на столах повно їжі -
А їсти - не можна.
Бо була уся увага
на конкурсах, іграх -
Тамада такий попався,
Що валились з сміху.
Очі блюда розглядали
На повних тарілках,
А ми слухали, сміялись
І кричали:"Гірко!"
Дома їла я картоплю
І кусочок сала...
Ось дивилась матч футбольний -
Весілля згадала...
Коментатор-тамада
так уже старвся,
Що забув - на полі гра,
А він захлинався:
Розказував все, що знав
(А знав він багато)
А ДЕВ'ЯТОМУ просив
Поаплодувати.
Бо ж в якійсь-то він десь грі
Гарно грав - це точно...
...Стадіон миті ловив -
Гарні, неповторні...
І реакцію гравців
на свої невдачі,
І противникову злість
Коли м'яч у наших...
Гол забили... та не ми...
А він знав, що треба
Коментатор вже хрипів -
Увага на себе,
Радив зразу всім гравцям,
Що кому робити...
Аж до самого кінця
Мав змогу судити...
Коментатор-тамадо,
Та де ж ти узявся?!
Переплутав ти футбол
Й бюро інформацій...
Якщо слова мають силу,
То гравцям сіль в оці
Коментарі без упину...
...й ні краплі емоцій...[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672294
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.06.2016
автор: zazemlena