Йдуть баба з дідом по гриби
Раденькі, в руках кошики
Ранесенько удвох встали
По стежці чимчикували.
Правда трохи притомились
Та до лісу вже спустились.
Старенька, вже чомусь бурчить
Напевно грибів не бачить
- Нині прийшли дуже рано
Може їх тут, зовсім мало.
Якби- то знати раніше
Треба було йти пізніше -.
Дідусь грибочка вже бере
Всміхається, ніжно кладе
Собі кожен кошик має
Гриби весело шукає.
Дід багато, вже назбирав
Дуже радий, бабу гукав
Кричав, охрип, голос зірвав
У лісі довгенько шукав.
- Де ж поділась моя люба -
Придивився, біля дуба
Журився , і де пропала
А та солоденько спала.
Ще й кругом дуба обійшов
Багатенько грибів знайшов
- Просипайся моя люба
А грибів, тут біля дуба!
- Це їх я, охороняла
Та на тебе все чекала -.
Баба хитро поглядала
Та все очі протирала.
Задоволені щасливі
Повертались по обіді
Баба думає, все славно
Я ще й виспалась так гарно!
14.06.2016р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672381
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2016
автор: Ніна Незламна