Натщесерця

Вогко  у  серці  Боже,  
марить  воно  вірою
Виткай  хутчіш  із  серця
 ту  холоднечу  тінь
Мінус  сорок  за  Цельсієм  -  
все  відчуваєш  шкірою,
Зводить  нутрощі  ,  
черкаєш  любові  синь.
Не  втопити,
 не  втамувати  спрагу  
самотності
Борсаєшся  мов  риба  
 -  в  останніх  спробах  
зловити  кисень,
Любити  понад  усе  
не  втрачати  своєї  вірності
Відриваючи  в  неба,  
в  мрії,
 тепла  кусень.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2016
автор: Олеся Шевчук