Я так радію, повертаючись додому,
Завжди є той, хто тут чека на мене,
І рідний дім – він затишний, він – мій,
Завжди для мене відчиняє двері.
Ось бачу, я в’їжджаю в своє місто,
Вітає мене біла-біла церква,
А поряд тут цвітуть каштани,
Там, недалеко, бачу старі храми.
Тут тихо, тут немає метушні,
Прогулюючись, я йду собі поволі,
У кожного є місце на Землі,
Куди він повертає знову й знову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672451
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 15.06.2016
автор: Lys