Кличуть мене з далеких доріг,
мов кличе мати.
Татові яблуні - мій оберіг,
що шумлять біля хати.
Татові яблуні, татові яблуні,
Квітнуть і взимку, й весною.
Татові яблуні, татові яблуні,
Світ прикрашають собою.
Кличуть мене з далеких доріг,
мов кличе мати.
Татові яблуні - мій оберіг,
що шумлять біля хати.
Татові яблуні, мов наречені,
Квітнуть за нашою хатою.
Татові яблука, татові яблука,
Сонцем пахнуть і м'ятою.
Кличуть мене з далеких доріг,
мов кличе мати.
Татові яблуні - мій оберіг,
що шумлять біля хати.
Татові яблуні, татові яблуні,
Вмиті дощем і росою.
Татові яблука, татові яблука,
Світяться всі добротою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672525
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.06.2016
автор: Надія Башинська