Так швидко день минає
Від ранку і до ночі,
І час кудись летить
Стулити, не встигаю очі.
Та й взагалі я не встигаю!
Іще б щось поробити,
Я втомлена лягаю.
Так хочеться, ревіти!
Та так, щоб аж сусіди
Повибігали з хати.
І щоб вони, боялися
Зі мною справи мати.
Як тая божевільна...
Чи думаю багато?
Іду, як та царівна,
Щоб скрипаля кохати.
Іще ж я не втратила
Своєї голови із плеч.
Чи може не помітила,
Як та скотилась десь...
Буває, що знаходиться
Голівонька моя,
Та знов кудись закотиться
Й серде́нько чую я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2016
автор: Лелітка