- Живи! - шепоче вітер.
- Живи! - співа вода.
Життя - воно ж невічне,
І тільки раз бува...
В житті усе буває:
Любов і гіркота,
Лиш той життя пізнає,
Хто вірить в майбуття.
-Живи! - ясніє сонце,
-Живи! - вторить земля.
І промені в віконце,
І пісня окриля.
Життя таке чудове,
Дива в нім є й краса.
Лиш треба вірить в Бога,
В природу й небеса.
- Живи! - моргають зорі,
Озера і моря,
Відступлять болі й горе,
Якщо в добрі душа.
Життя дає поради,
І підлість відступа,
Та не прощає зради,
Коли душа глуха.
- Живи! - шепоче літо,
Йому вторить зима.
Якщо сумління чисте,
В добрі буде душа.
Життя тоді прекрасне,
Коли чиста душа.
А чесність і порядність,-
Зло й гнів перемага.
- Живи! І будь щасливий,
А ще: люби життя.
То виростуть і крила,
І віра в майбуття.
Життя дарує радість,
Коли душа співа.
І не прощає заздрість,
Якщо душа німа.
- Живи!- пульсує вітер,
- Живи! - співа вода.
- Живи! - і Небо кличе,
І Простір, і Земля!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672549
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 15.06.2016
автор: геометрія