Розкрий свою сумну натуру,
Відкрийся вічності тортурам,
Відкрий мені себе, якой ти є,
Як впевнена, що це тебе не вб'є...
Розкрий свій розум, щоб зітхнути
Щоб його киснем надихнути,
Накачати найсвіжішой кров'ю,
Й нашою нестримною любов'ю.
___
Розкрий себе! Розкрий свою свідомість!
Розкрийся в полум'ї свічок!
Розкрий себе! Розкрий свою казковість!
Розкрийся, в холоді думок...
___
Розкрий себе в своїй печалі,
Відкрий свої далекі далі,
Як любиш - то не зволікай, кажи,
Разом розріжемо наші тяжі.
Розкрий, як хочеш цього справді,
Душу і тіло, так принадні!
Та перед цим - розкрий, прошу, себе,
Щоб впевнитись, що це тебе не вб'є...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672577
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 15.06.2016
автор: mereine