Як загубитись від людей,
Від шуму днів, машин ,турбот
І потонути у тобі,
І розтопитися музикою нот..?
Як жити в днях, де вічно сміх?,
Де спокій - це життя удвох,
Де найсильніший в світі гріх-
Це засинати не разом :
Поміж кордонів і світів
Лягати з думкою про нас
І засинати поміж мрій,
Там де ми вдвоє повсякчас.
Це наше пекло , наш урок,
Щоб не забути , коли враз
У повсякденності життя
Пройде між нами грім образ
Зімкни повіки… вдих.. глибокий…
Згадай, як тяжко прокидатись,
І не найти мене десь збоку…
Не притулитись, не обнятись
Згадай, як серце затискало,
Як поміж телефонних слів
Ці кілометри убивали
Тебе, мене і НАШиЙ світ
Це наше пекло, наш урок..
це вічний знак, що не зітреш
Це татуаж , рубець, любов-
Там де залишив – там знайдеш..
Тому у грозах із образ
Найти б скоріше парасолю..
Яка не лишить місця болю,
Тих сліз , що капали на нас
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672593
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2016
автор: Тейсі