Над озером панує вітер,
хмари жене, як білі квіти,
або палаци, де є білі куполи,
велично понад озером пливли.
Зелена вже канва у берегів,
їм додавало літо снів,
та знову вітерець летить,
щоб сонні верби розбудить.
Хитаються всім гіллям зелені,
спускаються вони вже до води,
довге гілля наче дівочі коси,
лист укривав рясноволосий.
Знов біля зелених берегів
панує вітер до зіркових снів,
у полудневий час вітерець згас,
бо в нього буде тихий час.
6.06.2016.
Фотографія автора.
Івано-Франківська область.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2016
автор: Светлана Борщ