**
[b]"Безвізовий"[/b]
[i]Наше щастя Європі байдуже
Наше горе Європі дарма
Українців Європі задуже?
Чи Європи такої нема?[/i]
Мляво хтось помахає рукою
Летимо навперейми до них
Тільки черги тремтять осокою
За відлунням обітниць палких
А кордони міцніше і радше
Дулі тичуть під ніс звідтіля
Веселіше становиться, краще
Бульбашкова величність життя
Нас як бруд, як каміння жбурляють
То в Росію, то так, навмання
Один одного жахом лякають:
Що безсилий біжить сатана
Що голодні ми голі і босі
Всіх погризли борги та війна
Сидимо на узбіччі і сльози
Їм ллємо, як дурне цуценя
І чекаємо праведне слово
Боже сяйво від ситої тьми
Від нащадків старої сеньйори
З за трухлявої наскрізь стіни
А ганьбою затьмарені зорі
Обсипаються з синіх знамен
І в очах їх чванливих, прозорих
Стигнуть зради кровавих племен
Під обгорткою райдуг і блиску
Тіло дрябле гниє слимака
Емігранти гойдають колиску
Зі смаглявим лицем малюка
[i]Наше горе Європі байдуже
Наше щастя Європі дарма
Українців Європі задуже?
Чи Європи такої нема? [b]160616[/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672621
Рубрика:
дата надходження 16.06.2016
автор: nтравень