Високий, пишний кущ троянди,
Я його змолоду садила,
Бачу почав, нині всихати,
Здалось, червота якась їла.
Квітнуть троянди, їх любила,
Так шанувала і пестила,
До них завжди, я говорила,
Які ж гарнесенькі, вже щаслива.
Рожеві всі, махрові квіти,
Хотілось жити і радіти,
І тепле літо зустрічати,
Та біля них, пісень співати.
Знов на бутонах, плями бачу,
Болить під серцем,вже й заплачу,
Чому роки так поспішають,
Боюсь із квітами зів`януть.
15.06.2016р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672622
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2016
автор: Ніна Незламна