не сотвори собі кумира
не смій вклонятися йому,
не знатимеш, як пахне мирра,
ще й епітім*ю накладу.
а як тоді приймати Боже,
всю ту красу, що Ти створив,
природи відцуратися не гоже,
та і жінок зовсім не обділив.
Очима гляне — просто янгол,
мов великодній дзвін гуде душа,
і розуміється одразу, що в сиквел
докладена Твоя, і не лише рука.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2016
автор: олег у