Сонет про систему-цензора

Як  же  тисне  ця  система,
Рве  останню  хризантему,
Мене  лиша  людської  честі,
Своїми  "кодексами  честі"

Навіщо  вчиш,  коли  не  просять?
Навіщо  думку  рвать  мені?
Чи,  може,  з  неї  вище  спросять:
"Чи  став  він  вже  рабом  мені?"

Немов  вже  не  на  волі,
А  в  трюмі,  в  чиїсь  ролі,
Де  свіжості  -  вже  й  не  чекай...

О,  ні.  Прошу,  тримайся,
На  краще  сподівайся,
Але  права  не  продавай...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672800
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.06.2016
автор: mereine